По даним реального виходу економіки, нас чекає далеко не 3,3%, як раніше прогнозував НБУ.

Зростання ВВП України в четвертому кварталі 2019 року може виявитися менше 1%. Поки так вважають не всі. Останній прогноз НБУ, опублікований в інфляційному звіті в жовтні передрікав 3,3%. Консенсус (медіана) опитаних аналітиків агентством Reuters у грудні – 3,0%.

У той же час, так звані “високочастотні” дані щодо реального виходу окремих секторів економіки, які Державна служба статистики публікує щомісяця, виглядають вельми невтішно.

Найбільший з них – промислове виробництво, яке в середньому за четвертий квартал “просіла” на небачені з 2015 року 6,7%. Причиною цього став цілий набір факторів.

Металургія виявилася в “мінусі” на 12% через зниження завантаження металургійних заводів, багато з яких почали капремонти або були просто частково призупинені через негативну ціни кон’юнктури на світових ринках.

Машинобудування на тлі низького попиту показало майже такий же результат: -11%. Друге півріччя 2019 року для цієї галузі видався особливо проблемним і частково звинуватити в цьому можна Росію, яка з 1 червня ввела ембарго на імпорт цілої низки товарних позицій з України.

Спад також спостерігався в харчовій промисловості в зв’язку зі зниженням на 14% виробництва цукру і на 30% – тютюнової продукції. Останнє, до речі, було викликано невдалою законодавчою ініціативою в парламенті. Завдяки теплій зимі Україна, в порівнянні з минулим роком, знизила споживання електроенергії, а, відповідно, і її генерацію – на 10,2%.

Друга за важливістю роль – у сільського господарства, додана вартість якого в четвертому кварталі 2019 року сягнула 13,4% від загальної цифри. Незважаючи на зростання врожаю на 6-8% за рік в цілому, ранній старт збиральної кампанії зрушив виробництво на більш ранні дати в порівнянні з 2018-м.

Таким чином, вийшло, що в червні і липні цей сектор істотно додав (що, зокрема, і дозволило динаміці ВВП прискоритися до рекордних значень), а останні місяці року – продемонстрував різке уповільнення (-13,2%).

Опорою надії для оптимістів залишилася статистика по торгівлі, особливо рітейлу, де до 2018 року обсяги реалізованої продукції в реальному вираженні за квартал збільшилися на 12,1%. До неї можна додати результати будівництва, які продовжили демонструвати позитивну динаміку на тлі активної реалізації проектів зі спорудження нежитлових приміщень та інфраструктури.

Однак питома вага цих двох факторів недостатньо велика, щоб істотно змінити загальну картину. Варто відзначити, що Держстат не публікує цифри по приблизно половині економіки, куди входять операції з нерухомим майном, фінансовий сектор, держуправління, оборона, освіта, медицина. Іноді там дійсно виявляються сюрпризи, але сильно сподіватися на них – справа невдячна.

Таким чином, аналіз зростання ВВП з точки зору виробництва, який чомусь не є популярним серед вітчизняних макроекономістів, досить однозначно вказує на наявність чи не найбільш песимістичною статистики з початку посткризового періоду.

Врятувати українських полісімейкерів від шокуючої громадськість цифри може лише магія розрахунків Держстату. Попередню офіційну оцінку можна буде побачити вже в середині березня 2020.