На поставках залізорудної сировини до Китаю в січні-червні українські експортери заробили $1,86 млрд

На поставках залізорудної сировини до Китаю в січні-червні українські експортери заробили $1,86 млрд
Високі ціни на руду в першому півріччі 2020 року, як і в 2019 році, підтримали показники виробництва й експорту українських гірничорудних компаній. Що саме вплинуло на таку ситуацію і як довго триватиме сприятливий для українських експортерів період високих цін, розбирався GMK Center.

На початку року, коли епіцентром пандемії став Китай, ціни на сировину пішли вниз. Однак протягом кількох тижнів вони повернулися до вихідних рівнів. Це пов’язано з тим, що китайські металурги майже не зупиняли виробництво протягом усього періоду обмежувальних заходів у Піднебесній. У березні ціни на залізорудну сировину трохи просіли, але не так сильно, як на металопродукцію.

У травні-червні ціни на залізорудну сировину знову різко пішли вгору, перевищивши $100/т. Це стало результатом зменшення запасів руди в Китаї та поширення коронавірусу, який сильно вплинув на виробництво ЗРС.

В Австралії карантинні обмеження спричинили перебої в роботі портів. А в Бразилії – призвели до заборони видобутку руди на кількох шахтах, і, як наслідок, зниження виробництва та перебоїв з поставками. У результаті корпорація Vale, найбільший виробник залізної руди в Бразилії, в січні-травні скоротила експорт ЗРС на 11,7% – до 90 млн т.

Певною мірою на вартість ф’ючерсів на ЗРС вплинули політичні проблеми у взаєминах Китаю і Австралії. При цьому обсяг поставок сировини не знижувався. Тому Порт-Хедленд, найбільший залізорудний порт Австралії, у травні зміг наростити відвантаження руди на 5,6% в порівнянні з квітнем, у червні – на 8,4%.

Рудний ривок

Переважно через скорочення поставок ЗРС із Бразилії українські гірничорудні компанії змогли отримати ефект від високих цін. На відміну від металургів, гірничорудні компанії збільшили в січні-червні обсяг виробництва. Зокрема, Ferrexpo в першому півріччі наростила випуск окатишів на 4,6% – до 5,6 млн т. Тоді як у 2019 році компанія скоротила виробництво на 0,8% – до 10,5 млн т.

У січні-червні гірничорудні компанії збільшили експорт ЗРС:

Нагадаємо, Україна в 2019 році збільшила експорт ЗРС у натуральному виразі на 8,1% – до 39,9 млн т. У грошовому виразі постачання зросли на 18,5% – до $3,4 млрд.

Найбільші експортні поставки залізної руди та концентрату здійснювалися в такі країни:

Китай – 14,21 млн т (зростання в 2,5 раза) на $1,153 млрд (зростання в 2,6 раза);
Польщу – 2,148 млн т (-28%) на $170,5 млн (-31%);
Чехію – 1,907 млн т (-24%) на $122,7 млн (-34%);
Австрію – 1,268 млн т (-19%) на $114 млн (-26%);
Словаччину – 847,9 тис. т (-53%) на $60,5 млн (-65%).
Таким чином, після закономірного зниження попиту в Європі українські компанії успішно зайняли нішу спотових поставок на китайський ринок.

Коментар Костянтина Фастовця, керівника аналітичного відділу Adamant Capital:

«Попит перемістився в бік Азії – наприклад, Ferrexpo у 2018 році тільки 13% продукції поставляла до Китаю, а зараз вже близько третини обсягів. За якістю наша ЗРС нічим не гірша від австралійської чи бразильської. Основний індикатор – вміст заліза та форма (окатиші чи концентрат). У Ferrexpo основна частка продукції – це окатиші з 65% заліза, які вважають преміальним продуктом. При цьому слід розуміти, що якість сировини – це питання собівартості та наявності відповідних потужностей для доопрацювання (тобто стратегія продавати продукцію більш низької проби не обов’язково є програшною). Щодо споту – все залежить від стратегії продажів. Наскільки мені відомо, «Метінвест» більше продає на споті, а Ferrexpo намагається більше робити акцент на довгострокових контрактах».