Аукціони з реалізації активів неплатоспроможних банків не завжди проходять прозоро. Розглянемо кілька кейсів.

Важливою функцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) під час ліквідації неплатоспроможних банків є реалізація активів таких банків, включаючи права вимоги за кредитними договорами.

Така реалізація відбувається у чіткій відповідності до затверджених процедур з використанням акредитованих торгових майданчиків.

Аукціони організовуються таким чином, щоб забезпечити повну прозорість процесу реалізації активів, рівноправність для всіх учасників та продаж активів на умовах конкурентної боротьби за максимально високою ціною.

Як свідчить напрацьована практика, затверджена система проведення аукціонів дозволяє досягти цієї мети.

Проте існують випадки, коли незважаючи на дотримання всіх умов та процедур реалізації активів, аукціони все одно скасовуються і відбувається це лише щодо активів, які мають високу вартість і можуть бути цікавими досить вузькому колу інвесторів.

Два найбільші кейси, які реалізовувались останнім часом – ТРЦ Республіка та пул кредитів ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ”, є яскравими прикладами порушення “прозорої” процедури реалізації.

Кейс ТРЦ Республіка

У лютому 2019 року через систему ProZorro.Продажі за ціною 777,1 млн грн Фонд гарантування продав лот, до якого були включені права вимоги за кредитами.

У якості забезпечення за цими кредитами знаходився недобудований торговельно-розважальний центр “Республіка”, що мав стати одним із найбільших в Україні.

Також у лот увійшли іпотека трьох земельних ділянок та майнові права за попередніми договорами оренди торгівельних площ у ТРЦ “Республіка”.

Історія продажу цього лоту є досить цікавою. Він виставлявся на торги 12 разів. Початкова ціна становила 2,495 млрд грн.

У ході багаторазових торгів початкова ціна знизилась до 1,1 млрд. грн, але продати актив за такою ціною Фонду все одно не вдалось у зв’язку з відсутністю учасників торгів.

Тому було прийняте рішення реалізовувати лот за “голландською моделлю”, тобто з можливістю зниження ціни в процесі торгів.

Перша спроба продати лот за “голландською моделлю” була зроблена у грудні минулого року.

Умови продажу були попередньо погоджені рішенням правління Національного банку України. Аукціон розпочався, на участь в ньому зареєструвалися учасники.

Однак несподівано близько першої години дня лот за рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування був знятий з продажу, а торги – скасовані.

У рішенні ФГВФО було зазначено, що причиною скасування є нове рішення правління Національного банку України, яке визнало попереднє рішення НБУ недійсним.

Звичайно, після цього ФГВФО не мав змоги продовжити реалізацію активу, адже без згоди НБУ як заставотримача це було б неправомірним.

Виникає ряд питань: чому НБУ скасував власне рішення про затвердження умов продажу? Чому це було зроблено безпосередньо перед проведенням торгів?

Яку підставу для скасування попереднього рішення Нацбанк зазначив тенденції зростання вартості нерухомого майна комерційного призначення на ринку України та недопущення реалізації переданого в заставу НБУ активу за заниженою ціною.

З огляду на те, що актив вже раніше виставлявся на торги 12 разів і фактичну відсутність зростання цін на ринку нерухомості в період з жовтня по грудень 2018 року, такі підстави виглядають дещо сумнівними.

Крім того, НБУ затвердив “нові” умови продажу активу, а саме продаж активу на тих же умовах “голландського аукціону”, тільки поетапно, а не протягом одного дня, як це було затверджено раніше.

“Новизна” полягає тільки у затягуванні часу, а на підвищення вартості активу таке рішення жодним чином не вплинуло.

Актив у кінцевому підсумку був реалізований за ціною, яку за нього був готовий сплатити ринок.

Кейс ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ”

У червні 2019 року відбувся аукціон з продажу окремих активів неплатоспроможного АТ “Дельта Банк”.

Мова йде про кредити, видані компаніям ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ” з заставою у вигляді виробничих комплексів з обладнанням і земельних ділянок.

На аукціоні, що відбувся 7 червня, перемогла ТОВ “ФК “СКАЙ” з ціною 182,5 млн грн. Торги проводились із залученням міжнародного торгового майданчику DebtX.

Торги пройшли без порушення процедури продажу, однак були скасовані.

Цей лот має довгу історію реалізації. Актив вісім раз безуспішно виставлявся на продаж у системі ProZorro.Продажі.

Придбати його бажаючих не було ні на аукціонах за англійською моделлю (ставки на підвищення), ні аукціонах за голландською моделлю (з поступовим зниженням ціни).

Шостого березня 2019 року із залученням міжнародного торгового майданчику DebtX відбулись електронні торги і за підсумками аукціону визначено переможця – компанію ТОВ “ФК “СКАЙ”.

У ході торгів компанія підняла ціну до 906,2 млн грн. Однак договір так і не був укладений через ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом компанії “ФК “Октант”.

ФГВФО зазначив, ці перешкоди мають ознаки штучних і спрямовані на фактичний зрив продажу лоту за найвищою ціною.

Важливою функцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) під час ліквідації неплатоспроможних банків є реалізація активів таких банків, включаючи права вимоги за кредитними договорами.

Така реалізація відбувається у чіткій відповідності до затверджених процедур з використанням акредитованих торгових майданчиків.

Аукціони організовуються таким чином, щоб забезпечити повну прозорість процесу реалізації активів, рівноправність для всіх учасників та продаж активів на умовах конкурентної боротьби за максимально високою ціною.

Як свідчить напрацьована практика, затверджена система проведення аукціонів дозволяє досягти цієї мети.

Проте існують випадки, коли незважаючи на дотримання всіх умов та процедур реалізації активів, аукціони все одно скасовуються і відбувається це лише щодо активів, які мають високу вартість і можуть бути цікавими досить вузькому колу інвесторів.

Два найбільші кейси, які реалізовувались останнім часом – ТРЦ Республіка та пул кредитів ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ”, є яскравими прикладами порушення “прозорої” процедури реалізації.
Кейс ТРЦ Республіка

У лютому 2019 року через систему ProZorro.Продажі за ціною 777,1 млн грн Фонд гарантування продав лот, до якого були включені права вимоги за кредитами.

У якості забезпечення за цими кредитами знаходився недобудований торговельно-розважальний центр “Республіка”, що мав стати одним із найбільших в Україні.

Також у лот увійшли іпотека трьох земельних ділянок та майнові права за попередніми договорами оренди торгівельних площ у ТРЦ “Республіка”.

Історія продажу цього лоту є досить цікавою. Він виставлявся на торги 12 разів. Початкова ціна становила 2,495 млрд грн.

У ході багаторазових торгів початкова ціна знизилась до 1,1 млрд. грн, але продати актив за такою ціною Фонду все одно не вдалось у зв’язку з відсутністю учасників торгів.

Тому було прийняте рішення реалізовувати лот за “голландською моделлю”, тобто з можливістю зниження ціни в процесі торгів.

Перша спроба продати лот за “голландською моделлю” була зроблена у грудні минулого року.

Умови продажу були попередньо погоджені рішенням правління Національного банку України. Аукціон розпочався, на участь в ньому зареєструвалися учасники.

Однак несподівано близько першої години дня лот за рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування був знятий з продажу, а торги – скасовані.

У рішенні ФГВФО було зазначено, що причиною скасування є нове рішення правління Національного банку України, яке визнало попереднє рішення НБУ недійсним.

Звичайно, після цього ФГВФО не мав змоги продовжити реалізацію активу, адже без згоди НБУ як заставотримача це було б неправомірним.

Виникає ряд питань: чому НБУ скасував власне рішення про затвердження умов продажу? Чому це було зроблено безпосередньо перед проведенням торгів?

Яку підставу для скасування попереднього рішення Нацбанк зазначив тенденції зростання вартості нерухомого майна комерційного призначення на ринку України та недопущення реалізації переданого в заставу НБУ активу за заниженою ціною.

З огляду на те, що актив вже раніше виставлявся на торги 12 разів і фактичну відсутність зростання цін на ринку нерухомості в період з жовтня по грудень 2018 року, такі підстави виглядають дещо сумнівними.

Крім того, НБУ затвердив “нові” умови продажу активу, а саме продаж активу на тих же умовах “голландського аукціону”, тільки поетапно, а не протягом одного дня, як це було затверджено раніше.

“Новизна” полягає тільки у затягуванні часу, а на підвищення вартості активу таке рішення жодним чином не вплинуло.

Актив у кінцевому підсумку був реалізований за ціною, яку за нього був готовий сплатити ринок.
Кейс ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ”

У червні 2019 року відбувся аукціон з продажу окремих активів неплатоспроможного АТ “Дельта Банк”.

Мова йде про кредити, видані компаніям ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ” з заставою у вигляді виробничих комплексів з обладнанням і земельних ділянок.

На аукціоні, що відбувся 7 червня, перемогла ТОВ “ФК “СКАЙ” з ціною 182,5 млн грн. Торги проводились із залученням міжнародного торгового майданчику DebtX.

Торги пройшли без порушення процедури продажу, однак були скасовані.

Цей лот має довгу історію реалізації. Актив вісім раз безуспішно виставлявся на продаж у системі ProZorro.Продажі.

Придбати його бажаючих не було ні на аукціонах за англійською моделлю (ставки на підвищення), ні аукціонах за голландською моделлю (з поступовим зниженням ціни).

Шостого березня 2019 року із залученням міжнародного торгового майданчику DebtX відбулись електронні торги і за підсумками аукціону визначено переможця – компанію ТОВ “ФК “СКАЙ”.

У ході торгів компанія підняла ціну до 906,2 млн грн. Однак договір так і не був укладений через ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом компанії “ФК “Октант”.

ФГВФО зазначив, ці перешкоди мають ознаки штучних і спрямовані на фактичний зрив продажу лоту за найвищою ціною.

Але тоді не зрозуміло, чому ФГВФО не став доводити свою позицію в суді, а натомість повторно виставив актив на продаж.

Після 6 березня актив виставлявся на торги на майданчику DebtX ще чотири рази.

На аукціоні 7 червня переможцем стала та сама компанія ТОВ “ФК “СКАЙ”, яка у березні пропонувала за актив 906,2 млн грн.

Тільки цього разу запропонована ціна становила 182,5 млн грн. Аукціон пройшов без порушень і ТОВ “ФК “СКАЙ” стала переможцем.

Але Національний банк України 8 липня, тобто фактично через місяць після проведених торгів, взагалі скасував своє рішення щодо погодження реалізації цього активу.

Причина скасування – Національний банк вбачає можливі зловживання в діях покупця – ТОВ “Фінансова компанія “Скай”.

З цієї історії можна зробити наступний невтішний висновок. Фонду гарантування буде дуже важко залучити будь-яких інвесторів, тим більше іноземних, до інвестування у проблемні активи в Україні, адже будь-які торги можуть бути скасовані без вагомих причин і навіть через місяць після їх проведення.

Так, у випадку з аукціоном щодо продажу права вимоги за кредитами ТОВ “Іллічівський зерновий порт”, ПАТ “Одеський олійножировий комбінат”, ТОВ “Іллічівська зернова компанія”, ТОВ “Стройбуд Іллічівськ” порушень у проведенні аукціону не було.

НБУ попереднього погодив стартову та мінімальну ціну активу. Учасник торгів запропонував ту ціну, яку вважав доцільною, в межах узгодженої НБУ ціни.

Якщо НБУ вбачав зловживання, то цей факт потрібно було довести у встановленому законодавством порядку із залученням компетентних органів.

Мотивація поведінки Фонду і НБУ під час проведення аукціонів по згаданим вище кейсам не зовсім зрозуміла.

Фонд і НБУ постійно говорять про необхідність залучення іноземних інвесторів до процесу придбання активів українських проблемних банків і навіть користуються для цього послугами міжнародних торгових майданчиків.

Але в кінцевому рахунку вони своїми ж діями руйнують всі перспективи для можливостей залучення іноземних інвестицій.

Іноземному інвестору важко буде зрозуміти ситуацію за якої аукціон, проведений із дотриманням затвердженої процедури, раптом скасовується або лот в процесі реалізації знімається з торгів без вагомих причин.

Якщо ми прагнемо дотримуватись принципів правової держави, то потрібно щоб кожен орган державної влади діяв у межах своєї компетенції, тоді все буде зрозуміло і прозоро, адже навіть хороша ідея, яка реалізована неправильно, втрачає свій первинний зміст.