Національний банк вирішив підняти облікову ставку ще вище – на 0,5 п.п., до 17,5%. Формальні підстави він знайшов: хоча інфляція знижується, її незабаром прискорить подорожчання газу, а зростання доходів українців продовжує штовхати споживчі ціни вгору. Але ключовий сигнал НБУ «між рядків»: він не зволікатиме з жорсткістю монетарної політики в разі зриву програми МВФ і зростання бюджетного популізму перед виборами.

Національний банк з 13 липня підвищив облікову ставку з 17% до 17,5%. Цього від нього не очікували: сім опитаних агентством Bloomberg економістів не пророкували змін у політиці Нацбанку за підсумками єдиного цього літа засідання монетарного комітету.

Адже останні два місяці учасники ринку спостерігали сигнали того, що потреби в екстреному і додатковому посиленні монетарної політики поки немає. Темпи інфляції почали демонструвати впевнене зниження. Вони виявилися навіть краще, ніж розраховував НБУ. У травні інфляція знизилася до 11,7% у річному вираженні, а в червні – до 9,9% за прогнозу на 2018 рік у 8,9%. Навіть на валютному ринку немає потрясінь: гривня залишається сильною, торгуючись в діапазоні 26,1-26,3 грн/$, що позбавляє імпортерів необхідності підвищувати ціни на товари.

Однак НБУ, спостерігаючи ті ж сигнали, зробив протилежний висновок і підняв облікову ставку. Фінансисти сприйняли таке рішення як черговий провал його комунікаційної політики. «Одна з цілей НБУ – бути прозорими й прогнозованими. Сенс інфляційного таргетування в тому, що Національний банк дає ринку зрозумілі орієнтири. Коли ж НБУ спочатку говорить про те, що інфляція зараз нижче, ніж вони очікували, а потім підвищує ставку, то це виглядає дивно. Тому рішення НБУ не збігається з точки зору комунікації та зрозумілого для ринку механізму», – вважає аналітик ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець. Він, як і інші аналітики, очікував від НБУ збереження в липні ставки на рівні 17%.